Комети відносно малі космічні тіла до складу яких входить замерзла вода, азот та невелика кількість пилу і каменю. Розмір більшості комет не перевищує декілька кілометрів в діаметрі.
1. Коли комета нагрівається Сонцем, лід з якого вона складається починає сублімувати (переходити з твердого стану в газоподібний, оминаючи рідку фазу). Суміш дрібних кристалів льоду, газу, пари та пилу які здуваються з ядра комети сонячним вітром формує її хвіст. Саме тому хвіст не завжди позаду, його розміщення залежить від позиції комети відносно Сонця.
Розміщення хвоста залежно від позиції комети
2. Коли комета наближається до Сонця, вона втрачає частину своєї маси внаслідок сублімації. Якщо комета кружляє навколо сонця досить довго чи занадто наближується у кінцевому результаті вона повністю зруйнується.
3. Комети мають два хвости: пиловий хвіст, який ми бачимо неозброєним оком в нічному небі та плазмовий. Плазмовий хвіст можливо сфотографувала, але для людського ока він майже невидимий.
4. Маса комети дуже незначна (приблизно в мільярд разів менша маси Землі), а щільність речовин в її хвості практично рівна нулю, однак зіткнення великої комети з планетою може викликати страшні наслідки в атмосфері планети.
5. Колись комети називали на честь їх першовідкривачів, наприклад комета Галлея яку відкрив сер Едмонд Галлей. Сьогодні комети називають згідно з правилами Міжнародного астрономічного союзу (IAU) де за номенклатурою використовуються літери та цифри. Згідно з сучасною системи назва комети Галлея — 1P/1682 Q1.
6. Найвідомішою в історії є періодична комета Галлея, яка повертається до внутрішньої частини Сонячної системи кожні 76 років.
