Дуже часто в різноманітних фільмах чи художніх оповіданнях описується вовк, який виє на Місяць. Через те, що вовки живуть на всіх континентах, окрім Південної Америки та Антарктиди, логічною є їх присутність в культурі різних народів світу. Оскільки вовки є нічними тваринами люди зі стародавніх часів зображують містичний зв'язок між вовками та Місяцем. Зокрема в слов'янській міфології Хорс - бог сонця і місячного світла був заступником вовків і сам міг перетворюватись на білого вовка.
Хорс - бог сонця і місячного світла
Але істина полягає в тому, що в реальному житті вовки ніколи не виють на повний Місяць. Вчені не знайшли жодної залежності між вовками та супутником Землі. Незаперечним залишається тільки збільшення загальної активності цих нічних істот на фоні більш яскравої ночі.
Виття вовків є лише одним з засобів спілкування і саме тому, якщо вовк покидає зграю він практично перестає вити. Своїм завиванням вовки зазвичай повідомляють інших про своє місцеперебування. Альфа-самці або лідери зграї мають більш пронизливий голос та виють значно частіше і таким чином мітять свою територію.
Але навіть знаючи істину, що вовки не виють на місяць ми не можемо сперечатись з романтичність цього стереотипу. Люди завжди хотіли зрозуміти цих таємничих нічних створінь і як сказав американський письменник Леопольд Олдо: "тільки гора прожила так довго, щоб об'єктивно зрозуміти завивання вовка".
