Незаперечним залишається той факт, що сонети, як форма ліричного вірша, з'явились в Італії, понад сімсот років тому. Зручні для написання і читання вони дуже швидко припали до душі багатьом ліричним письменникам по всьому світі, але найбільш відомим ліриком який писав вірші в цій формі є великий поет епохи Відродження Франческо Петрарка. Саме його творчість підкреслила, що навіть при певній скутості форми, сонетами, з легкістю можна відобразити свої ліричні та філософські думки.
Епоха Відродження до Англії добралась дещо пізніше, ніж до інших європейських країн і закономірним була поява тут англійського сонета. Першим серед поетів, які зацікавились сонетами в Англії, був сер Томас Уайет, його вважають родоначальником англійського сонета. Якщо яскравим представником італійських сонетів є Петрарка то одним з найбільш популярних авторів англійських сонетів є Вільям Шекспір. Розгляньмо в чому полягає основна відмінність між сонетами Петрарки та Шекспіра.
Примірник сонетів Шекспіра 1609 року
В той час як обидва види сонетів складаються з 14 рядків і написані п'ятистопним ямбом, вони помітно відрізняються між собою за формою та спрямованістю.
Класичний, або італійський сонет має чітку строфічну форму і складається з чотирнадцяти рядків, поділених на чотири строфи. Перші дві строфи (катрени) – чотирирядкові, а наступні дві (терцети) — трирядкові.
Схема італійського сонета має наступний вигляд: 4-4-3-3.
Катрени римувались за схемою ABBA ABBA, а останні шість рядків (терцети) римувались за наступними моделями CDCCDC або CDECDE.
В класичному сонеті катрени й терцети часто мають спільні рими. В італійському сонеті кожен рядок закінчується крапкою, а останнє слово є «ключовим».
Сонети Франческо Петрарки традиційно написані з точки зору людини, яка ідеалізує кохану жінку і неймовірно сумує за втраченою любов'ю. В катренах переважно описується конкретний випадок або встановлюється основна проблема сонету, а в терцетах Петрарка зазвичай знаходить і змальовує рішення.
Сонета Франческо Петрарки. Переклад Д.Павличко
Шекспірівський або англійський сонет має особливу будову і структура англійського сонета відрізняється від італійської. Він складається з трьох катрен з неоднаковими римами та одного дистиха, або двовірша.
Форма написання шекспірівського сонета виглядає так: 4-4-4-2.
Схема римування англійського сонета має наступний вигляд: катрени римувались за схемою ABAB CDCD EFEF, а заключний двовірш GG.
Специфічна будова вплинула і на зміст. В шекспірівському сонеті переважно третій катрен є кульмінацією, а кінцевий дистих — розв'язкою.
Шекспір використовує катрени, щоб по різному зобразити ту чи іншу ситуацію. Хоч по своїй структурі його сонети дещо схожі до сонетів Петрарки, часто рішення проблеми, яке він описує в останніх двох рядках виглядає як дотепний коментар автора.
Сонета Вільяма Шекспіра. Переклад Д.Павличко
У своїх сонетах Петрарка намагався виразити власні почуття, до коханої жінки, ділиться власними переживаннями стосовно втрати Лаури та затверджує ідеал, який ліг в основі філософії гуманізму. Що ж стосується сонетів Шекспіра, то варто зазначити, що він намагався йти в ногу з часом. Великий драматург і поет переважно оспівував дружбу, радість зустрічі та горе розлуки.
Між сонетами Петрарки та Шекспіра більше відмінних ніж схожих рис. Це стосується будови сонет, стилю написання, а також змісту. Проте спільним залишається те, що як Петрарка так і Шекспір в своїх сонетах намагались максимально відверто передати власні почуття і головне, що їм це прекрасно вдалось.
